Більше місяця тому Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної. Відтепер кожен українець зобов'язаний володіти державною мовою, а максимальний відсоток іноземної мови чи суржику, які допускаються в українських фільмах - 10%. А чи знаєте ви, скільки відсотків суржику у ваших розмовах? Тест, який для вас підготував lutsk.one, допоможе перевірити себе.

Скільки у вас відсотків суржику?

Подумайте та дайте відповідь, скільки із наступних речень не містять українсько-російського суржику (будьте чесними та утримайтесь від допомоги Google):

  1. "У мене було по крайній мірі двадцять залицяльників".
  2. "Купуйте квартиру в розстрочку".
  3. "Нарешті вони приступили до роботи".
  4. "Для того, щоб отримати освіту, потрібно деякий час набувати знань". 
  5. "Наша компанія заключила договір із конкурентами".

Більшість із слів українсько-російського суржику щоденно використовуються українцями під час розмови, дехто навіть не задумується про те, що ці слова - калька з російської. Хочете дізнатися, чи належите ви до таких людей?

суржик

Результати тесту

  • Якщо ви відповіли, що жоден варіант тесту не містить суржику, вам потрібно серйозно зайнятись вивченням рідної мови.
  • Якщо ви вважаєте, що суржик присутній лише у 1-2 реченнях, вам потрібно читати більше літератури українською мовою.
  • Ті, хто відразу розпізнав 3-4 слова українсько-російського суржику, можуть собою пишатися! Ви на правильному шляху, але не зупиняйтесь!
  • Ті, хто знайшов кальку у всіх реченнях тесту, - справжні українці, які є гарним прикладом для інших. 

Де ж ховався суржик та які слова варто вживати натомість?

"По крайній мірі" - це калька з російської мови. Правильні варіанти перекладу - "принаймні", "хоча б", "щонайменше", "бодай". "У мене було щонайменше двадцять залицяльників" - звучить природніше, еге ж? 

Українські рекламодавці часто використовують у своїх роликах суржикове слово "розстрочка", якого в авторитетних словниках немає. До того ж це слово містить чотири приголосні букви, розташованих одна за одною - "зстр", що не притаманно милозвучній українській мові. Дефініцією "розстрочка" називають виплату частинами у визначені строки, тому українцям варто називати речі своїми іменами: "Купуйте квартиру на виплату". 

Вислів "приступити до роботи" - це калька з російської мови. Українцям не пасує вживання суржику у розмові, тож краще буде сказати: "Вони узялися до праці", "Вони розпочали роботу". Що стосується обговорення важливих питань, то до них теж не "приступають": "Вони почали обговорювати цю роботу". 

Грамотні українці освіту не "отримують", а "здобувають". Отримати (одержати) можна щось конкретне або те, що можна порахувати: "Для того, щоб отримати заробітну плату, потрібно деякий час працювати", "Для того, щоб отримати подарунок, потрібно бути слухняним", "Для того, щоб отримати 12 балів, потрібно виконати всі завдання". Коли ж йдеться про абстрактні речі, вживаємо дієслова "здобувати" та "набувати": "Для того, щоб здобути освіту, потрібно деякий час набувати знань".

В українській мові угоди та проблеми не "заключаються", адже слова "заключатися" у нас немає. Тому краще і правильно звучатимуть такі речення: "Наша компанія підписала договір із конкурентами", "Наша фірма уклала угоду з працівниками", "Проблема полягала в тому, що більшість осіб використовували слово "заключається", якого в українській мові немає".