Майдан Ринок: історія найдавнішого осередку торгівлі в Луцьку

Будучи в Луцьку, неможливо не потрапити на одну з найстаріших площ у місті – Майдан Ринок. Зараз це мальовнича площа, наповнена низкою пам’яток архітектури. Однак ще декілька століть тому Майдан Ринок відігравав чи не найважливішу роль в економічному житті Луцька, пише lutsk.one.

Історичні дані та зародження Майдану Ринок

Майдан Риник виникнув ще в епоху пізнього середньовіччя. Свого найбільшого розвитку він зазнав після того, як Луцьк отримав Магдебурзьке право. Ще декілька сторіч тому Майдан Ринок був основою економічного розвитку регіону та відіграва роль соціального та політичного осередку міста: там знаходилася всі представництва міської влади, організовувались суспільні та інші зібрання. На площі відбувалися тисячі торгів з багатьома європейськими та східними містами. Поруч із Ринком розташовані елітні райони Луцька. Однак через плин часу та влив низки інших подій Майдан Ринок поступово втрачав свою роль у житті міста. Зокрема у середині вісімнадцятого століття після пожежі, коли у Луцьку спалахнула та дотла знищилася Ратуша, Майдан Ринок почав забудовуватися. Через це він і втратив роль осередку магдебурзького міста. Ще до розгортання Другої світової війни на площі проходили торги, однак вони закінчились разом із війною. Майдан припинив своє економічне існування, однак зараз відіграє важливу туристичну роль у Луцьку.

Зародження економічного життя Луцька 

У дванадцятому столітті на Майдані Ринок почала зароджуватися доволі активна торгівля. Її учасниками були як і місцеві жителі, так і купці, які проїжджали шляхом, що пролягав через Волинську область. 

У дванадцятому столітті у Луцьку відбувались активні торги з різними прибалтійськими містами. Про це свідчать розкопки, де було знайдено скарби з німецьких денаріїв та рідкісні прикраси, виготовлені з бурштину. До найбільш відомих знахідок також належали різні візантійські монети. Це свідчить про те, що Луцьк торгував із Візантією.

Стрімкий розвиток торгівлі в Луцьку та вплив Магдебурзького права

Незважаючи на низку політичних негараздів та залежність Луцька від Орди, у восьомому столітті відбулося стрімке економічне піднесення міста. Власне у тринадцятому столітті відбувалася постійна розбудова ринку.

Стрімкого економічного розвитку Луцьк зазнав після того, як Владислав ІІ Ягайло надав місту Магдебурзьке право. Тому вже наприкінці тринадцятого століття Луцьк почав відігравати вагому роль у торгівлі та міжнародних відносинах з містами Центральної Європи. У той час Майдан Ринок відігравав родь центру міста, тому він характеризувався типовими рисами західного типу. 

Коли Луцьк у 1432 році отримав Магдебурзьке право, Майдан Ринок значно розширився: на площі повстала ратуша для магістрату, воскобійня та місцева лазня.

Магдебурзьке право призвело до появи найбільш активного середнього класу населення – міщан. Власне цей клас був головним та вважався справжньою рушійною силою, оскільки представники міщанства впливали абсолютно на всі сфери життя міста. “Учасниками” цього класу були міські ремісники та купці, а їх діяльність напряму залежала від економічного стану Луцька. Магдебурзьке право спричинило фіксування прав та обов’язків міщанства. Центром усіх цих процесів став Майдан Ринок.

Уже у п’ятнадцятому столітті Майдан Ринок відігравав важливу роль політичного та економнічного осередку Луцька. Лучани створили власний виборний уряд, який складався з вищої судової Лави та нижньої Ради. Тоді і було встановлені власні торгові міри та спеціальні ваги для тих чи інших товарів. На Майдані Ринок почали активно облаштовувати більш комфортні місця для торгівлі. Паралельно там організовували місця для того, щоб проводити різні громадські та політичні заходи. Зокрема на майдані оголошували найважливіші королівські та магістратські розпорядження, відбувалися страти, суди та низка інших зібрань, від яких залежала політична та економічна ситуація в Луцьку. У ратуші, яка знаходилась у центрі Майдану Ринок, також було створено спеціальний суд, який вирішував різні конфлікти з іноземними купцями. Наприкінці п’ятнадцятого століття Луцьк отримав право на щорічні ярмарки, які тривали упродовж трьох тижнів. Центром їх проведення став Майдан Ринок.

Усі ці зміни та події сприяли ще більшому розвитку Луцька. Найбільші прибутки місту приносили судові справи, активна торгівля, міри, воскобійня, лазня, будинки, які здавалися в оренду. Усі кошти використовували для облаштування благоустрою та міські потреби. Це швидко забезпечило економічну незалежність Луцька від Замку.

Лучани наприкінці п’ятнадцятого століття отримали можливість складського права, що також приносило величезні прибутки місті. Таким чином, німецькі та польські купці, які бажали торгувати з Золотою Ордою, мали можливість мати власні склади в Луцьку. Про це свідчать листи князя Любарта та дані львівських купців.

Майдан Ринок також відігравав важливу роль у праві складу східних товарів. Роль складського права полягала не лише у зберіганні товарів, але і в тому, що іноземні купці не могли торгувати власними товарами вроздріб. Їх торгівля могла відбуватися лише гуртом за заздалегідь визначеними цінами. Багаті купці з Луцька володіли монополією на продаж окремих іноземних товарів у різних ринках європейських міст.

Проведення торгів та ярмарків

Відповідно до Магдебурзького права, Луцьк отримав можливість проводити три декількатижневі ярмарки кожного року. До початку ярмарку Ринок Майдан пустував, а розпочинався зазвичай опівдні. Годинник на ратуші пробивав 12 годину і тоді відчинялися міські брами (вони знаходились на Троїцькій та в кінці Ринкової вулиць).

Люди сходилися на ярмарок від міського порту. Під час ярмарки біля ратуші стояли працівники місцевого уряду. Вонм оголошували вартість основних товарів, а також відповідали за ставлення печаток та перевірку ваг. Лише після всіх перевірок офіційно розпочинались торги. Після їх закінчення місцеві та іноземні купці розходились по місцевих шинках та пивницях. Ярмарок у Луцьку був не лише економічною подією, але й справжнім святом.

Міські торги у Луцьку на Майдані Ринок відбувалися два рази на тиждень: у понеділок та четвер. До наших днів збереглась інформація щодо вартості деяких товарів. Наприклад, шапка коштувала 6 литовських грошів, чоботи – 20, а от вартість хліба становила 0.2 гроша.

Турецький та німецький товар вартував у два рази більше. На Ринку в Луцьку також торгували різноманітними інструментами, лицарськими обладунками, зброєю, склом, металом, сіном, дровами, сіллю, овочами, фруктами та балатьома іншими продуктами.

Припинення функціонування ринку

Економічна роль Майдану Ринок була припинена тоді, коли у 1795 році Волинь анексували до складу Російської імперії. Луцьк втратив Магдебурзьке право, а ринок перестав відігравати вагоме значення для різних сфер життя Луцька. Незважаючи на те, що Волинь у перші роки анексії мала певну автономію, у найближчий час все кардинально змінилося. Усі литовські та волинські статути було ліквідовано, а все законодавство замінено на російське. Майдан спочатку використовували як невеличкий ринок. Після пожежі у 1845 році було знищено дві кам‘яниці. Через деякий час ще одна пожежа практично повністю зруйнувала Майдан Ринок. Після реконструкції площі її почали використовувати в інших цілях.

More from author

Як стати на облік у центр зайнятості у 2019-му році: детальне роз'яснення

Із 1 січня 2019 року набув чинності Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від...

Волинян запрошують здобути нову професію за десять місяців

Фахівці відділу організації професійного навчання Волинського обласного центру зайнятості розповіли деталі того, як можна отримати нову професію за десять місяців. Про це розповідає lutsk-one,...

Українці почали наймати на роботу поляків

Виявляється, українські емігранти не лише заповнюють ринок праці Польщі, а й створюють робочі місця для польських емігрантів. Країни з давніми імміграційними підприємницькими традиціями, які...
.,.,.,.