Про Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу”, що набув чинності зовсім нещодавно, вже знають не лише дорослі, а й школярі. Його мета – вирішення проблеми булінгу (цькування) на теренах нашої держави. Однак, багато хто все ще задається питаннями стосовно самого поняття “булінг” та того, чим цькування відрізняється від інших видів конфліктів. Тож у головному управлінні юстиції Волині розповіли, як розмежовувати звичайні конфлікти та булінг. Далі про це розповість lutsk.one з посиланням на Район.Маневичі.
До характерних ознак булінгу (цькування) відносяться:
- заподіяння шкоди іншій особі відбувається системно та протягом тривалого часу;
- ролі у такому конфлікті є чітко окресленими – “агресор” і “постраждалий”;
- мета булінгу також є чіткою – завдати шкоди “постраждалому” та принизити його;
- сили обох сторін є нерівними.
Відтак, до булінгу не відносяться поодинокі випадки, де шкода була заподіяна ненавмисно. Крім того одноразовий акт, що не повторювався, також не підпадає під поняття “булінгу”. Наприклад, удар м’ячем під час занять спортом чи змагань є випадковим, тож визначатися як цькування не буде. Також, випадкове штовхання під час рухливих ігор – теж не булінг. Адже тут немає чіткого наміру заподіяти шкоду, крім того, такі ситуації є випадковими.
Однак, в управлінні зазначають, що кожен випадок є індивідуальним, тож потребує детального аналізу щодо ролей сторін, мети їх діянь та наслідків. Основна риса булінгу – спрямованість на приниження особи, яка в даній ситуації є жертвою.
Крім того, адміністративну відповідальність несуть і ті особи, котрі вчиняють булінг із застосуванням електронних комунікацій – тобто цькують жертву за допомогою соціальних мереж. З моменту набрання чинності законом, судами було винесено якнайменше 7 рішень з приводу кібербулінгу.