Монетний двір — це підприємство, де карбувались металеві монети, виготовлялися ордени, медалі та інші відзнаки. Вони були символом суверенітету держави чи князівства, спрощували торгівлю, а також дозволяли конвертувати цінні метали.
Слово “монета” пішло від першого монетного двору, який був заснований у Давньому Римі при храмі Юнони Монети. Цей термін поступово почали використовувати для позначення грошей. Перші монети на території України були викарбувані у часи Київської Русі. Вони виготовлялися зі срібла, золота й мали обмежену кількість, оскільки їх обіг здійснювався переважно шляхом бартеру.
У Львові перші монети з’явилися після того, як Галичина увійшла до складу Польщі. Тут у 1349 році почали карбувати зі срібла пів гроша, а з міді — денарії чи пули, які були дрібною розмінною монетою міської торгівлі.
На Волині монети виготовляли за часів правління князя Любарта та Федора Любартовича. Особливий “денарій Луцька” випускався й за правління Вітовта на початку XV століття. Подробиці про Волинський монетний двір читайте на lutsk.one.
Як робили монети у давнину і середні віки
За всю історію монетних дворів існувало дві техніки виготовлення монет. Це лиття та карбування.
При литті метал заливали у форму, в якій вирізали дзеркальне зображення монети. Якщо використовували м’який матеріал, наприклад, глину чи гіпс, то робили форму способом відбитка готової монети. Це спрощувало виробництво. Монети відливали відразу по кілька штук, з’єднавши форми зворотною та лицьовою стороною. Метал виливали через крихітний отвір й отримували двосторонній виріб.
Карбували монети за допомогою молота-чекана, що дозволяло робити їх великих розмірів. Поступово карбування витіснило лиття і за часів Римської імперії за нього майже забули. Тільки у період античності поєднали ці дві технології. Монетні форми виготовляли за допомогою лиття, а написи та малюнки наносили методом карбування.
У XV столітті винайшли молотовий снаряд, що дозволило не рухати вручну верхній штемпель. Монети виготовлялися швидше й мали чіткіший відбиток.
У XVI столітті з’явилися пристрої для вирізання монетного гуртка, що дозволило створювати заготівлі однакового розміру. Застосовувалася вальцювальна машина, яка служила для прокладки металевих пластин, з метою створення рівномірної товщини виробів. Гвинтовий прес дозволив спростити виробництво монет.

Які монети карбували у Луцьку
Наприкінці XIV століття у Луцьку правив Любарт-Дмитро. На той час Волинь лише номінально залежала від Литви, адже князь правив як самостійний володар землі за правами й законами Галицько-Волинського князівства.
Любарт дав право іноземним купцям торгувати, але для цього потрібні були місцеві монети. Князь започаткував у Луцьку монетний двір. Монети мали розмір менший за 1 копійку, що була вилучена з обігу у 2019 році в Україні, а називалися “денарій Любарта”.

Що зображувалося на монетах
Слід зазначити, що монети Любарта були знайдені на Західній Україні тільки у 2006-2009 роках. На них зображено герб Волині — рівнораменний хрест, а на реверсі — лев, герб Галичини. Любарт використовував ці символи з кількох причин.
- У 1331 році він став наступником волинських князів, через те що одружився з дочкою володимирського князя Андрія Юрійовича Агрофіні.
- Мати князя була галицькою княжною, а це означало, що Любарт наслідував Галицьке князівство.
Монети карбувалися у таких різновидах:
- Голова лева майже торкається хвоста, як у гербі князя Любарта;
- Голова лева повернута вліво;
- Голова лева повернута вправо.
Два останні види монет характерні для Федора Любартовича у різні періоди його правління.

Монети за правління князів
Монети складали 1/10 від ваги празького гроша і становили від 0,3 до 0,4 г, з пробою срібла від 653 до 900. Слід зазначити, що празький гріш був найпопулярнішою монетою Середньовіччя. З 1300 по 1547 роки його використовували як міжнародну валюту в Угорщині, Литві, Польщі, Німеччині, Русі, Білорусі, Молдові та Австрії.
З приходом до влади Олександра I Вітовта, у 1392 році розпочався випуск нових монет. На аверсі зображали колони, а на реверсі — постать з хрестом, яку згодом замінили на спис з хрестом. Їх вага коливалась від 0,24 до 0,33 г, а проба становила 400. Монети билися одним штемпелем у Вільно та у Луцьку.
Проба монет Вітовта значно менша у порівнянні з монетами Любарта, і вага їх майже вдвічі легша. Це не випадково. Вчені припускають, коли Вітовт прийшов до влади, він перекарбував монети Любарта. Таким чином вони поступово вилучалися з обігу.
У 1568 році у Луцьку почали карбувати золоті португали, які важили понад 35 г золотом. Їх виготовляли місцеві золотарі Антонець та Яхім. Монети призначалися для виплати кримським ханам, для винагород або на замовлення державних фінансових чиновників.
Точних даних немає, чому перестали виготовляти монети у Луцьку, а також невідомо коли це сталося. Проте на Волині періодично знаходять монети часів правління Любарта та Вітовта.
