Мабуть кожному волинянину відома Кременецька гімназія, або Волинська гімназія вищих наук. Це давній навчальний заклад, який діяв у Кременці і став одним із найпотужніших освітніх осередків на Західній Україні у дев’ятнадцятому столітті, пише lutsk.one.
Заснування Кременецької української гімназії
Кременецька українська гімназія була заснована 29 липня 1805 року. Дозвіл на створення навчального закладу затвердив Олександр І. Для створення освітнього процесу у Вищій Волинській гімназії у Кременці було залучено видатних науковців, зокрема польського філософа, правника й громадського діяча Гуго Коллонтая (він – уродженець Кременця).
Із самого початку гімназія функціонувала на двох рівнях, що відповідало тогочасним повітовим школам. Освіта у гімназіі відповідала університетській.
У «класах» на високому рівні викладали гуманітарні науки, зокрема латинську, польську, французьку, німецьку та російську мови, а також арифметику, геометрію та мораль. «Курси», тобто вищий рівень, зосереджував навчання на викладанню математично-природничих наук.
Учні першого «курсу» вивчали елементарну математику, історію, логіку, географію. Усні другого курсу Вищої Волинської гімназії відвідували заняття з фізики та права. Учні третього курсу вивчали природничу історію, літературу та хімію.
Що важливо та цікаво, освітня програма у Вищій Волинській гімназії включала в себе і образотворче мистецтво, музику, фехтування, вокзалу їзду, танці, плавання і навіть ігри в м’яч. Таким чином багато уваги зосереджувалось на розвиток талантів в учнів.
12 жовтня 1805 році у Кременці було урочисте відкриття Вищої Волинської гімназії. Вона функціонувала у приміщенні колишнього єзуїтського колегіуму, згодом приміщення гімназії було передано до споруди монастиря василіан.
Здобути освіту в гімназії могли представники різних верств населення: як і діти шляхтичів, так і міщан і іудеїв. Навчання було абсолютно безкоштовним. Лише за окремі предмети потрібно було платити. У гімназії ретельно дбали про те, щоб усі учні мали однакові умови для навчання. Наприклад, бідним та обдарованим дітям присвоювали стипендії, організовували безкоштовне житло тощо.Творці гімназії та їхні наступники зорганізували школи механіків, геометрів, садівників, ветеринарів, семінарію для сільських вчителів, приватний зразковий жіночий пансіон.
Шлях із Волинської гімназії до ліцею
Волинська гімназія складалась із двох відділів: нижчого та вищого. Нижчий відділ являв собою 4 класи, в кожному навчання відбувалось один рік, а вищий відділ – 3 курси, де навчання на одному тривало два роки.
У нижчих класах викладали мови, а у вищих – різні математичні та юридичні науки. Вища Волинська гімназія привернула до себе увагу іноземної еліти і вже у 1806 році до Кременця прибув ірландський садівник Діонісій Макклер, який був покликаний для збільшення кількості рослин ботанічного саду, який функціонував при гімназії. Ви лише уявіть! Звичайна гімназія з власним ботанічним садом, де було зібрано більше восьми тисяч рослин різних видів. Що цікаво, насіння та живці навіть рідкісних рослин міг отримати кожен охочий. Засновником ботанічного саду був природознавець
Віллібальд Бессер. Через деякий час ботанічний сад при навчальному закладі вважався одним із найкращих у Російській імперії.
Відомо, що у 1816 році у гімназії навчалося майже шістсот учнів. Через три роки гімназію розширили до Волинського ліцею, щоб у навчальному закладі мали можливість навчатися ще більше учнів із різних куточків Волині.
Волинський ліцей за програмою прирівнювався до Віденського університету. У ліцеї викладали відомі польські історики, а також батько Юліуша Словацького, який викладав літературу. Право у ліцеї викладав брат видатного Адама Міцкевича – Олександр. Ботаніку викладав відомий польський вчений Антон Анджейовський. Серед випускників ліцею були низка видатних науковців, художників та письменників.
