Луцькі аеропорти: історія слави та занедбання

Мабуть кожен чув про Луцький аеропорт, але мало хто бачив його чи користався його послугами. Причина полягає в тому, що вже впродовж багатьох років аеропорт за Луцьком не працює, а лише занепадає. Проте ще до 1997 року Луцьк був унікальним західноукраїнським місто: він єдиний мав аж два великих аеродроми в безпосередній близькості від себе: військовий у Вишкові та цивільний у Крупі, за одинадцять кілометрів від обласного центру. Натомість у інших містах Західної України налічувалось лише по одному аеродромі, пише lutsk.one.

Як так сталося, що в Луцьку було аж дві злітно-посадкові смуги та що стало причиною занепаду аеропорту в місті: пропонуємо дізнатися відповіді на ці питання.

Чому Луцьк отримав два аеропорти?

Ще у 1950-х роках біля Луцька у селі Вишків почав працювати військовий аеропорт. У ньому базувався 806 полк бомбардувальної авіації. Складно повірити, але у той час окраїною міста була територія гіпермаркету «Там-Там» та ринку «Формула» і на їхньому місці у післявоєнний час аж до 1980-х діяв аеродром малої цивільної авіації. На цьому аеродромі здійснювали польоти невеликі десятимісні літаки АН-2, які в народі часто називають «кукурузниками». Ними возили пасажирів у віддалені райони області, щоб виконувати ті чи інші сільськогосподарські роботи. Це були так звані «повітряні маршрутки» міжобласного та обласного сполучення.

На початку 1980-х  Луцьку не було повноцінного цивільного аеропорту з твердими злітно-посадовими смугами. Тоді ж партійне керівництво Волині надумало збудувати аеропорт, адже мати подібний об’єкт у місті це не лише комфортно для місцевих жителів, але й престижно серед інших міст. Ще однією причиною побудувати аеропорт у Луцьку був стрімкий розвиток міста, який спровокував забудову території для місця розташування «кукурузників». На їх місці «виростали» багатоповерхівки, що також було необхідно місту.

За словами першого директора луцького аеропорту, коли він вперше побачив місце, на якому планували побудувати аеродром, зрозумів, що це недоцільно. По-перше, він розташований доволі далеко від Луцька. По-друге, у Луцьку вже на той час був військовий аеродром, який мав чудову злітно-посадкову смугу. Варто було лише домовитись із військовими, аби використовувати цей аеропорт і в цивільних цілях. Проте керівництво відмовилось співпрацювати з військовими і постановило побудувати новий аеропорт, яким можна було б керувати самостійно. 

Перетворення у рай для сталкерів та шукачів історії

Із самого початку побудови аеропорту у Крупі було зрозуміло, що таке рішення приречене на фіаско. Він був недоцільним та нерентабельним. Розпад СРСР також спровокував занепад аеропорту і після цього його становище значно погіршилось. На побудову луцького аеропорту в Крупі було витрачено безліч коштів, ресурсів та зусиль. Останній його рейс було здійснено аж у 1997 році і з цього часу він продовжує занепадати, грабуватися і зараз опинився у зруйнованому та жалюгідному стані. Одним словом: рай для сталкерів. Але навіть їх уже не приваблює закинутий аеропорт у Крупі.

Що сталося з військовими авіаторами з Вишкова?

Військові авіатори базувалися у вишківському аеродромі аж до квітня 2004 року. У порівнянні з часами СРСР інтенсивність польотів із Луцького аеропорту була катастрофічно малою: у часи незалежної України луцькі льотчики в середньому мали наліт у десять-п’ятнадцять разів менший, ніж за «совєтів».

Ще у 1980-х практично кожного дня за сприятливої погоди (окрім вихідних та великих церковних свят) бомбардувальники СУ 24м розривали небо над містом. Уже в дев’яності проводили всього-на-всього декілька льотних змін у рік, аби підтримувати хоч якийсь наліт. Проте у 1999 році, коли відбувалась операція НАТО у Югославії було виділено кошти на пальне, якого вистачило на декілька тижнів інтенсивних польотів. Тоді небо над Луцьком знову ожило і місцеві жителі регулярно ставали свідками польотів військових авіаторів. 

Чому польоти продовжили лише на декілька тижнів? Причиною завершення інтенсивних польотів у Луцьку став нещасний випадок, коли один із бомбардувальників через помилку пілота впав у болото біля річки Стир. 

Після цього до 2004 року військові авіатори зберігалися в аеродромі у Вишкові. Згодом їх перебазували у Хмельницьку область, де вони перебувають до сих пір у складі тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

Куди можна було полетіти з Луцького аеропорту у Крупі?

Будівництво Луцького аеропорту запланували ще в сімдесятих роках, проте відкрили його аж у 1984 році у селі Крупа, яке розташоване у дванадцяти кілометрах від міста. Перший рейс із Луцька було здійснено 12 квітня до Рівного літаком АН-2. Через деякий час луцький аеродром доповнили літаки АН-24, ЯК-40, Л-410, ТУ-104, а також базувалися і вертольоти.

Згодом в експлуатацію здали і будівлю аеровокзалу, де була операційна зала, касові відділи, поштовий відділ, кімната для відпочинку, невелике кафе, переговорний пункт, а також вантажний відділ, медичний пункт, ресторан та оглядова тераса.

У загальному будівництво луцького аеропорту вартувало більше 10 мільйонів карбованців. За годину пропускна здатність становила чотириста осіб. Із Луцька до аеродрому можна було добратися рейсовим автобусом №160 «Залізничний вокзал – аеропорт».

Із аеропорту за Луцьком можна було полетіти в Київ, Одесу, Сімферополь, Харків, Донецьк, Москву та ближчі населені пункти. Також відбувалися рейси і до Стамбула. Політ був надзвичайно комфортним та швидким. Наприклад, до Львова можна було долетіти всього-на-всього за пів години, а до Москви – за півтори.

Стрімкого занепаду Луцький аеропорт зазнав після розпаду Союзу. Літаки потребували капітального ремонту, була гостра потреба у пальному, значно зменшився попит та перевезення. Одним словом: затяжна криза, яка триває до сих пір. Офіційно аеропорт у Луцьку закрили у 1997 році. До цього часу його використовували як приміщення автозаводу (там зберігалися легендарні «Волинянки»), також розробляли різні ангари, які продавали в Чехії. Згодом їдальню здавали на весілля та інші забави.

Після закриття аеропорту його розвитком ніхто не займався. Лучани можуть спостерігати лише за його занепадом.

More from author

Немає щеплення – немає роботи: скільки працівників залишилось без робочого місця на ринках Луцька?

Станом на 10 листопада на чинному Завокзальному ринку в Луцьку на роботу не вийшло двісті осіб. Причиною цього є відсутність документів, які б підтверджували...

У ВНУ – нова спеціальність: тепер в університеті готуватимуть поліцейських

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки планують реалізувати ідею щодо відкриття нової спеціальності, якої раніше не було у вищому навчальному закладі - «Правоохоронна...

Історія видатного луцького альма-матер – Волинського національного університету

Потужним освітнім осередком у місті Луцьку є Волинський національний університет імені Лесі Українки. Його заснували ще у 1940 році та до сих пір він...