Що відомо про цегельню «Лучанинъ»

Багатьом жителям обласного центру Волині навряд чи відоме ім’я луцького бізнесмена Абрама Глікліха, який за походженням був євреєм. Саме з цегли, яку виготовляв його завод за німецькою технологією, зведена після Другої світової війни майже половина міста Луцька. Краєзнавець та художник Іван Бойко віднайшов фрагмент цеглини, яка стала вже раритетом. Про цей факт розповідається на сайті «Волинської газети». Цеглина вирізнялася глиною та більшими розмірами, пише сайт lutsk.one.

На цеглі ставили штамп «Лучанинъ»

Історичний сайт «Хроніки Любарта» повідав історію луцької цегельні. Розпочала вона своє виробництво у 1903 році. Її на пагорбі, що знаходився між Гнідавою і Красним, збудував сорокарічний місцевий підприємець із купецької родини Абрам Глікліх. Він зумів зорієнтуватися в ринкових потребах: оскільки Луцьк розвивався, виникла гостра необхідність у гарних і добротних будівельних матеріалах. У таких старих районах, як Вулька, Мокрий Луг, Кічкарівка, Гнідава  виростали нові будинки. Швидкими темпами забудовувалась ділянка між сучасним проспектом Волі і річкою Сапалаївкою аж до Київського майдану, де колись знаходилось с. Дворець. Цей район називався Новое Строение. Із цегли луцького цегельні навіть звели німецьку кірху!

У місті були й інші цегельні. Свої заводи відкрили брати Лущевські. Один з них знаходився на теперішній вулиці Клима Савури, інший – на Дубнівській – поблизу тодішнього хутора Біваки.

«Лучанинъ» — так назвав Абрам Глікліх свою цегельню. На більшості продукції він ставив і такий штамп. До речі, його можна побачити на стінах деяких будинків, що знаходяться в частині старого Луцька. Сировину для цегельні бізнесмен брав поруч – на вулиці Гірній, де до 1970-х років знаходився глиняний кар’єр.  Тут ще й досі є заросле деревами провалля.

https://hroniky.com/content/thumbs/k2skjd/820x550/lf/sz/lfszxnu5jpee3c7miqitrjfk4k35msx2.jpg

Виробництво на цегельні «Лучанинъ» було високопродуктивним

Збережені креслення луцької цегельні розповідають, що вона була немаленькою. Поруч з неї в луцького бізнесмена виросли інші виробництва — паровий млин та столярна майстерня, у якій виготовляли різьблені двері.

На цегельні застосували німецькі технології – піч кільцевої системи Фрідріха Едуарда Гофмана, знаного будівельника. Він у 1858 році свій винахід навіть запатентував. Його піч безперервної роботи у вигляді кільця характеризувалася високою продуктивністю. Буквально через рік перше таке виробництво з’явилося поблизу польського міста Штеттін (сучасний Щецин) і приносило досить хороші прибутки. За сім років Фрідріх Гофман мав у власності  кілька таких цегелень. До речі, він за свій винахід відзначений Гран-прі на виставці, що у 1867 році відбулася в Парижі.

Цегельня «Лучанинъ» мала вигляд замкнутого коридору, витягнутого еліптично. У його центрі розташовувався вогонь. Цеглини ним обпалювалися у кімнатах, які знаходилися по периметру. Технологічний процес полягав у взаємодії системи вентиляції повітря і жарового каналу.

https://hroniky.com/content/thumbs/jfjtd7/820x550/ou/yc/ouycav4c3hpk6li3ntufiknf6x3tejxo.JPG

Сам луцький бізнесмен Абрам Глікліх жив у добротному і красивому будинку по вул. Шосейній (сучасна вулиця Лесі Українки). Існує припущення, що для його будівництва використали перші цеглини, які виготовили на цегельні. 

У 1939 році із встановленням радянської влади на волинських землях, як і всі підприємства, цегельню  націоналізували і перейменували.  До 2000 року це був Луцький цегельний завод №3. Його територію викупили, історичну будівлю знесли, а на її місці побудували сучасний житловий комплекс.

More from author

Історія бібліотеки імені Олени Пчілки

Центром наукової та інформаційної діяльності краю можна назвати Волинську державну обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олени Пчілки. Заклад створено напередодні Другої світової війни, пише...

Як нововолинська школярка стала студенткою престижної школи у Великій Британії

Одинадцятикласники, закінчивши школу, мріють про подальше навчання і вузах. Як показує практика, той хто старанно гриз граніт науки за шкільною партою, має всі можливості...

Факти та цифри: ринок у Княгинку як перспективна локація для підприємців

Село Княгининок Луцької громади можна назвати прикладом креативних ідей. Новий ринок привернув до себе увагу покупців та підприємців не тільки з обласного центру Волині,...