Цікаву історію заснування має Луцька пивоварня. Її початок сягає 1869 року, коли імператор Олександр ІІ дозволив селитися чехам на території Волинської губернії, яким подобалася тутешня родючість земель, їх дешевизна, невисокі податки. Сюди переселився й пивовар Йозеф Земан із своєю великою родиною і започаткував власну справу, яку продовжив його син Вацлав. На місці збудованої ним броварні працює новий сучасний Луцький пивзавод «Zeman», який береже найкращі пивоварські традиції, пише lutsk.one.
Пивоварську справу батька продовжив Вацлав Земан
Як розповідає інтернет-видання «Хроніки Любарта», чеський пивовар Йозеф Земан, переселившись у 1869 році у село Красилів, що біля Рівного, придбав тридцять десятин землі. На ній зайнявся вирощуванням хмелю, щоб налагодити виробництво пива і забезпечити броварню власною сировиною.
На той час Вацлаву, найстаршому сину, виповнилося 15 років. Власне, він і мав продовжити справу батька. Для цього потрібні були відповідні знання. Тож батько його разом із двоюрідним братом Йозефом відправив на навчання до міста Києва. Хлопці, опановуючи науку пивоваріння, одночасно працювали на заводі Київського товариства Броварів. За два роки вони отримали груновні теоретичні і практичні знання. Повернувшись додому, взялися за будівництво у Квасилові пивоварного заводу. Але для двох братів однієї броварні не вистачало, тому вирішили знайти місце для іншої. Тож об’їздили ближні й дальні міста, зупинилися в Теремному, що під самісіньким Луцьком. Біля річки Яровиця Вацлав Земан купив ділянку і взявся за зведення пивоварні. Будівництво її завершилося у 1888 році. Вона була дерев’яною і невеличкою, на ній працювало всього п’ять робітників.
Вацлав Земан разом із сім’єю жив у власній оселі біля броварні. На території він облаштував пивну лавку. У ній продавали свіже пиво, яке користувалося неабияким попитом у покупців. Справи йшли добре. Наприкінці ХІХ століття завод реалізовував продукції на 45 тисяч рублів. Чеське пиво продавали на кожній станції між Брестом і Києвом – Земан пустив залізницею свій власний вагон.
Пиво було смачним, оскільки для його виготовлення пивовар купував сировину високої якості. На Волині нараховувалось чимало чеських колоній, які займалися хмелярством. До вподоби йому була продукція боратинських хмелярів, на полях котрих зростали такі сортів, як богемський та баварський. Для пивоваріння вони вважалися найкращими. Місцеві господарі забезпечували яровим ячменем, а чисту і м’яку воду брали з місцевих артсвердловин.
Пиво луцької броварні продавали у Європі
У 1906 році пивоварний завод Земана згорів. Вважають, що підпал зробив його конкурент Шнайдер. Йому належала броварня, на ній працював лише один робітник, продукції випускалося мало, до того ж бажали бути кращими санітарно-гігієнічні умови.
На цьому ж місці Земан заново почав будуватися. Роботи йшли напрочуд швидкими темпами. Уже через два роки виросла сучасна будівля, подібних на Волині ще не було. На головному корпусі за допомогою рельєфної кладки зазначили дату відбудови – 1908 рік та ініціали власника підприємства. У 1913 році, працюючи на повну потужність, завод виготовляв сорти пива «Столове», «Сакура», які відзначені золотими медалями на міжнародних виставках, зокрема на Гранд-прі у Парижі, та «Гранат». Найвищу якість мало «БокБір». Пиво в дубових бочках поставляли навіть у Європу.
На щастя, завод не був зруйнований у роки Першої світової війни, проте під час Другої – його частково пошкодили, не зачепивши головний корпус і виробничі цехи.
Справу Вацлава Земана продовжив його зять Йозеф Малінський, якому в 1938 році він передав пивзавод. Уже наступного року, коли Волинь увійшла до складу Радянського Союзу, його націоналізували. Після війни він перебував у державній власності, у 1990-х роках його приватизували.
Луцький завод було модернізували, назвали на честь його засновника і з 2004 року розпочали випуск пива під торговою назвою «Zeman». Продукція підприємства нараховує шість сортів пива та один – квасу. Ними смакують жителі Волині та інших сусідніх областей.