Автозавод у Луцьку відомий своїми автівками з радянських часів. Підприємство спеціалізувалося на виробництві малих позашляхових та їхніх вантажопасажирських версій. Направлялися деякі автомобілі у війська, зокрема транспортери ТПК військового призначення, пише lutsk.one.
Початок створення підприємства
Істрія діяльності Луцького автомобільного заводу насичена та доволі давня. Підприємство засновано у лютому 1951 року. Саме тоді радянське керівництво ухвалило рішення організувати роботу нового заводу в Луцьку. На території міста на той час вже функціонували авторемонтні майстерні, які займалися обслуговуванням тракторів та тягачів.
Машинобудівним завод стає з вересня 1959 року. Спеціалізація об’єкта поступово змінюється, оскільки співробітники починають виготовляти кузови, авторефрижератори, автокрамниці, причепи та вироби спеціального призначення, а також кузовні деталі.
Площа та виробнича програма також розширюються. Випуск малотоннажних рефрижераторів та ремонтних майстерень тоді вже був інтенсивнішим.
Для підприємства визначальним став 1965 рік. Відбулася поступово підготовка до виробництва автомобілів. У грудні наступного року на цехах заводу збирають перші 50 малолітражних автомобілів ЗАЗ-969В. Саме з їхнім випуском заснована нова галузь машинобудування. Відповідний наказ міністра автомобільної промисловості СРСР свідчив про перейменування Луцького машинобудівного заводу на автомобільний.
У 1971 році радянські чиновники визначили спеціалізацію на випуск легкових автомобілів підвищеної прохідності для застосування у сільському господарстві. У зв’язку з цим рішенням на заводі без зупинки конвеєра здійснюється передача виробництва автокрам, ремонтних майстерень та інших виробів на спеціалізовані підприємства.
На початку 1975 року автозавод вважається однією зі структурних одиниць головного підприємства у Запоріжжі – автомобільним заводом «Комунар». Цього року відбувся серійний випуск автомобілів ЛуАЗ-967М. Фахівці й надалі розробляли принципово нову модель автівки. Радянська влада відповідну постанову, у якій йшлося пре те, що обов’язково випускати 50 тисяч автомобілів щороку.
Нову модель ЛуАЗ-969М випускали у 1979 році серійно. Транспортний засіб залишається єдиним повнопривідним автомобілем у радянському автопромі.
Вже 24 вересня 1982 року сходить 100-тисячний автомобіль. У квітні 1983 року перші автомобілі відправили на експорт.
Наприкінці 80-х були спроби створити новий, сучасний ЛуАЗ. Заводі розробили ЛуАЗ-1301, але жодна з автомобілів у серію не пішла.
Виробництво за України
У 1990 році розпочався випуск ЛуАЗ-1302. Згодом 1990 рік стає вдалим для підприємства, зібрано рекордними показниками в історії кількість автомобілів – 16500 одиниць. Через два роки наказом генерального директора ПЗ «АвтоЗАЗ» завод виводять зі складу об’єднання «Комунар». Завод отримує новий статус та назву ВАТ “Луцький автомобільний завод” (ВАТ “ЛуАЗ”).
Середина 90-х ознаменувалася різким зниженням виробництва. Економічна криза вплинула на ситуацію з виробництвом.
Комерційний конкурс із продажу 81,12% акцій товариства 14 квітня 2000 року. Переможцем цього конкурсу став концерн “Укрпромінвест”. Цього ж року у Луцьку налагодили великовузлове складання ВАЗів та УАЗів.
У 2001 році було продовжено освоєння збирання автомобілів ВАЗ-21099, ВАЗ-2107, ВАЗ-23213 “Нива”, ВАЗ-2104, УАЗ-3160. Цього ж року керівництво заводу ухвалило рішення зупинити виробництво автомобілів ЛУАЗ-1302 та ЛУАЗ-13021 як морально застарілі.
У 2002 році відбувалося збільшення темпі збирання: до ВАЗів і УАЗ додалися автомобілі Іж, пізніше – почалося на заводі й збирання вантажівок Кiа, Isuzu, Hyundai.
Луцький автозавод у 2005 році входить до складу корпорації «Богдан». Рада директорів корпорації приймає рішення про переміщення виробництв: автомобільного з Луцька до Черкас та автобусного з Черкас до Луцька. Також восени на підприємстві розпочинається масштабний запуск великовузлового складання легкових автомобілів Kia та Hyundai.
На виробничих площах розвиваються виробничі потужності з випуску до 1,5 тисячі на рік середніх, великих, тролейбусів різних модифікацій та надвеликих автобусів.
У 2008 році підприємство запускає другу чергу автобусно-тролейбусного проєкту у Луцьку.
ЛуАЗ-969
Саме з ЛуМЗ-969В починається історія луцьких позашляховиків. Відразу слід зазначити, що модель ЛуМЗ-969В, хоча і була прямою спадкоємицею досвідченого ЗАЗ-969, мала колісну форуму 4х2 і привід тільки на передні колеса, що було пов’язано з низкою технологічних проблем при постановці автомобіля у виробництво.
У 1965 році були виготовлені дослідні зразки ЛуМЗ-969В, а в грудні 1966 – вже дослідно-промислова партія з 50 автомобілів. По суті, ЛуМЗ-969В був першим вітчизняним передньопривідним серійним автомобілем. У тому ж 1966 році було розпочато дрібносерійний випуск ЛуМЗ-969В (ЗАЗ-969В) з чотирициліндровим двигуном МеМЗ-969 з повітряним охолодженням.
Модель “969В” випускалася дрібносерійно до 1971 року, поки Луцький автозавод не освоїв випуск повнопривідного варіанта, який отримав назву ЛуАЗ-969. З 1971 року фахівці заводу освоїли випуск автомобілів із повним приводом. Цей транспортний засіб “повернув” собі “чистий” індекс “969”, отриманий ще ЗАЗ-969, повноправним спадкоємцем якого він і був.
На ЛуАЗ-969 основним приводом, як і раніше, був передній. Привід на задні колеса реалізували з застосуванням редуктора заднього моста. Це суттєво допомогло підвищити роботу агрегатора за допомогою приводного валу. У автівці працював двигун МеМЗ-969 з повітряним охолодженням потужністю 30 л.
ЛуАЗ-969М
Підвищений рівень відрізнявся комфортом від перших модифікацій 969М. Він мав безліч конструкційних особливостей, які відсутні у попередніх версіях. Потужність двигуна, що встановлюється на нього, МеМЗ-969А складала 40 к.с.
Відмінністю є встановлення окремих приводів гальм, що зосереджувалися на передньому контурі. Вони отримали гідровакуумний підсилювач.
Зміни зазнав перед форма та кузовом у лобового скла. Зазначимо, що модель 969М увійшла до 10 найкращих авто на міжнародній виставці автомобілів у Турині 1978 році.
Надія на ЛуАЗ-1301
У 80-х роках працюють над створенням наступних поколінь транспортного засобу. Конструктори вирішили створити ЛуАЗ-1301 та надали автомобілю унікальних властивостей.
Автівка мала стати першим автомобілем у СРСР із пластиковими панелями кузова. Це, як і раніше, був унікальний за прохідністю позашляховик, уже з колесами більшого діаметра, з двигуном рідинного охолодження.
Згодом розпад імперії зла вплинув на плани заводу. Нову модель так й не випустили у серійному виробництві. Автомобіль був майже готовий, але різко почали падати армійські замовлення. Іноземні позашляховики фактично заполонили український ринок, тому потреб у вітчизняному виробництві не було. У 90-ті роки конструктори поступово створили велику кількість модифікацій, щоб знайти спосіб завоювати ринок, але цього не відбулося. Українська автомобільна галузь так й не спромоглася попри свій потенціал налагодити масовий випуск транспортних засобів.