Перші лазні Луцька

Лазні Луцька завжди були популярними серед містян для відвідин у святкові дні. На території міста ще 100 років тому спорудили перші повсякденні бані, пише lutsk.one.

Найперші заклади фактично у Європі беруть свій початок за римських часів. Найбільш знаменитими у Римській Республіці були терми. Вони утримувалися приватними особами. У імператорські часи створили великі громадські заклади, де було безліч місць для прогулянок просто неба. У публічних банях створювали художні галереї, зали для гімнастичних вправ, приміщення для бібліотек та театрів. Пізніше у європейському світі відбулися досить кардинальні зміни, адже спостерігалося очевидне соціальне розшарування. Установи поділили на дворянські та публічні.

Матеріал дає змогу зануритися у період появи перших закладів та дізнатися подробиці формування місць відпочинку. 

Лазня на Данила Галицького 

Луцьк не став винятком та також отримав багатогалузеву систему бань. Одна з перших була споруджена після завершення Другої світової війни. Вона була розташована на вулиці Данила Галицького (попередні назви – площа Переца, Староліська, Пугачова).

Лазню вирішили розділити на дві частини – чоловічу і жіночу. На першому поверсі установи були розташовані душові кабінки, на другому – загальні зали.

Відвідати приміщення вдавалося одразу не усім. У святкові дні люди стояли по кілька годин аби вдало дістатися до необхідного місця. У іншому випадку відвідувачам доводилося митися у загальному залі.

При вході до лазні навіть встановили перший вуличний телефон, настільки це місце отримало популярність серед місцевого населення. На великий район за територією апарат був всього один. Мешканці прилеглих вулиць, аж до Гнідави, могли скористатися новою технологією. 

Нині громадські лазні – справжня екзотика. Перший поверх лазні потіснило кафе, яке виявилося більш конкурентоспроможним у сучасному світі. 

Військова лазня 

У головному місті Волині завжди були досить великі військові гарнізони. Це примушувало до організації постійних пунктів, де солдати та офіцери мали можливість виконати гігієнічні процедури. Досить далеко від історичної частини міста розташовувався комплекс бань. Військова частина побудована на вулиці Стрілецькій. 

Це не єдина військова лазня. Містяни часто обговорюють історії, пов’язані з цією установою, але все ж подробиці її створення невідомі. Будівля могла використовуватися австрійськими воякам під час Першої світової війни, а згодом й самими лучанами. 

Точну локацію споруди сказати не можна, оскільки вона не збереглася. Все же у соціальних мережах можна знайти світлини, які демонструють красу та велич цієї лазні. Фото зроблені військовим кореспондентом тому є підтвердженням.

Австрійська лазня 1916 року 

Австрійські війська увійшли на територію міста на досить нетривалий час. Всього 9 місяців вони перебували у місті, але все ж цей період позначився багатьма цікавими фактами та подіями.

На старих світлинах залишилися чіткі елементи культури центральноєвропейської держави. Значна частина фото зберігається в цифровому архіві Австрійської національної бібліотеки. Це парова лазня для батальйону австро-угорської армії. 

Культура чистоти у австрійців була на високому рівні. У кімнатах на дверях закріплені таблички німецькою мовою, чистота та акуратність в залі, рушники на лежаках і фірмовий котел. Архітектура лазні місцями нагадує польові дерев’яні споруди часів Першої світової війни. Проте скоріше всього, ця лазня була вже пристосована з наявної, а не зведена з нуля.

На фото бачимо котел на дерев’яному паливі, парові елементи, коридор і саму залу. Де була розташована ця лазня, невідомо. На інших фотографія її не вдається побачити.

Ритуальна лазня у єврейській синагозі 

У 1620-х роках була збудована єврейська синагога. Тривалий час вона конкурувала з іншими будівлями за звання релігійного, громадського та освітнього центру луцьких євреїв. Згодом засновники об’єкту вирішили, що він здатен виконувати оборонні функції.

Прізвища перших інвесторів невстановлені, але відомо, що за підтримки люблінського Вааду та багатих єврейських родин громада змогла. Документально така теорія не підтверджена. Історики вважають, що будівництво профінансували кілька десятків єврейських родин. На спорудження (матеріали, робота, інші витрати) було витрачено близько 14 000 злотих.

Луцька синагога поступово отримала оборонні функції. У ній створили підземелля з відповідними кімнатами. Вважається, що у підвалах була розташована міква – ритуальна лазня.

До установи фактично мали доступ тільки євреї. Подробиці облаштування лазня невідомі.      

Конкуренція з готелями під час Першої світової війни та загальні лазні 

У 1914-1918 роках поблизу Луцька проходила лінія фронту між імперськими арміями. Місто фактично одразу опинилося в епіцентрі боротьби. Населений пункт неодноразово переходив під контроль різних армій навіть й після війни, оскільки розпочалася боротьба з більшовиками.

Військові досить часто квартирувалися недалеко від міста, або на самій його території. Офіцери (іноді навіть генералітет) винаймали квартири чи готельні номери, а також користувалися лазнями.

Для тилових відряджень офіцерів у Луцьку були створені досить привабливі умови. Під час таких відряджень представники командування мали змогу привести свій зовнішній вигляд до прийнятих норм, відпочити в готельних номерах і ресторанах.

Біженці також зіграли певну роль у розвитку інфраструктури міста. Станом на кінець листопада – початок грудня 1917 року на території Луцька перебувало понад 5 тисяч біженців. Перші переселенці – 376 сімей із майном на підводах із Городецького повіту Галичини. Вони з’явилися на початку червня 1915 року. Переважно незаможну частину соціуму, проте й серед них, очевидно, були такі, що могли дозволити собі та своїм сім’ям винаймати номер у готелі.

Лазні виявилися дуже потрібними, оскільки перебування значної кількості людей у Луцьку, провокувало поширення інфекцій. За австрійського періоду вийшла навіть директива, у якій йшлося про обов’язкову необхідність посилити гігієнічні заходи серед широких верств населення. Саме великі бані, ймовірно й вирішували цю проблему.        

Луцька в’язниця і лазня 

Приміщення Луцької в’язниці відоме своїми трагічними історіями. Воно розташовувалась в будівлі по вулиці Бригідок. Спочатку це приміщення виконувало функції резиденції луцького старости та литовського канцлера Альбрехта Радзивілла. Ченці монастиру Святої Бригіти розміщувалися з 1624 року по 1845 рік. Російська імперська влада після поділу Речі Посполитої згодом перетворила в окружну в’язницю наприкінці ХІХ століття.

Завершення Першої світової війни дало змогу відродити Річ Посполиту. У 1920 війна з більшовиками змусила людей залишати свої домівки. Влітку евакуювався й персонал Луцької в’язниці до міста Пьотркова. У період з 1919 по 1921 роки в’язниця була в підпорядкуванні Люблінської окружної дирекції в’язниць. 

Тюремний комплекс був доволі великими. Будівля мала три поверхи. Загалом у приміщеннях були пральня, лазня, стайня та кузня. Начальник, інспектор та двоє старших охоронців отримали окремі кімнати, ще 20 неодружених охоронців жили у казармі. В’язниця також виконувала функції бібліотеки, школи та каплиці. 

Лазня звичайно виконувала одну з головних ролей у тюремному комплексі. Приміщення під баню відвели велике. Значна кількість людей щодня проходила через процедуру гігієни. Особливо це стосується періоду, коли Луцьк у 1939 році окупували радянські війська. Терор та гоніння спровокували й появу значної кількості в’язнів.      

Лазні на Ринковій площі 

Ринкова площа у Луцьку є однією з найдавніших не тільки на Волині, але й загалом на території України. Вона є досить великою за розмірами. Тут збереглися давні споруди. 

У межах історичної локації звичайно не вистачає ратуші. Будівля була у цій місцевості, але згоріла під час пожежі. Попри це, на Ринковій площі є чимало об’єктів, вартих уваги мандрівника.   

Лазня на Данила Галицького звичайно ж вважається однією з найбільших та знаменитих. Історики впевнені, що за литовської доби та часів першої Речі Посполитої існували інші лазні, але документальних підтверджено цьому немає. Очевидно, що це тема для досліджень фахівцями у майбутньому.

Бездіяльність мерії та руйнування лазні XIX століття 

У 2020 році на вулиці Офіцерській зруйнували військову лазню. Об’єкт був зведений наприкінці XIX століття за часів російської імперії. У міській раді кажуть, будівлю невдовзі хотіли внести до списку пам’яток місцевого значення, однак не встигли. Бездіяльність чиновників спровокувала втрату історичної пам’ятки. 

Ймовірним архітектором будівлі називають Григорія Артинова. Він проєктував Іверську каплицю у Луцьку, а також найвідоміші споруди Вінниці (водонапірну вежу, готель Савой, будинок генерала Брусилова, драматичний театр), церкву святого Пантелеймона в Рованцях тощо.

Стару лазню збудували для вояків Корпусу охорони пограниччя. Досить тривалий час у приміщенні працювало міське управління ДАІ. Під час будівництва будівля була дуже зруйнована у 2020 році: будівельники знесли дах та частину стін.

Комунальники зазначили, що зносять будівлю на доручення головного управління Нацполіції у Волинській області. Це шокувало містян, адже знову пішли розмови щодо корупційної складової проєкту та бездіяльності мерії.

Представники забудовника пояснювали, що вони тільки виконують роботи. Під захист, як пам’ятка архітектури лазня нібито не підпадала, тому під час будівництва вирішили розбігтися з будівлею самостійно. Чиновники ж пояснили, що у них не було часу відреагувати на захист будівлі та вони «просто не вспіли».

Луцькі лазні та боротьба з тифом під час Першої світової війни  

Період великої війни запам’ятався містянам різними подіями. Зокрема, перебування австрійських військ залишило свій відголосок на культурній спадщині Луцька. 

Міщани у цей час переживали голод. Близьке розташування міста до лінії фронту спровокувало погіршення ситуації з наявністю хліба і м’яса. Ціни на продукти виявилися занадто високими.

У 1915 році на території міста розпочалася епідемія тифу. Ситуації намагалися виправити найкращі лікарі. австрійці ухвалили рішення створити Санітарний комітет. Фахівці ходили по будинках, слідкували за чистотою в них, санстаном у дворах, реєстрували хворих.

Побороти епідемію тифу вирішили провести примусову дезінфекцію мешканців Луцька. Усіх євреїв міста примусово роздягали, стригли і купали. Це було генеральне миття всього міста, адже на той час 92% лучан були євреями.

Санітарна комісія взяла під опіку усі міські криниці, стала вести нагляд за станом міського парку. Зрештою, епідемію тифу побороли. А тим часом австрійські вояки парилися у прекрасній лазні на околиці Луцька.

Сучасні лазні 

Після розпаду СРСР пройшли десятиріччя і лазні перетворилися на популярні місця відпочинку для багатьох, але зник масовий характер. Поступово приватний сектор перетворив такі об’єкти на доволі комфортні локації для релаксації.

Для клієнтів пропонується парна на дровах, басейн, джакузі, шийний масаж, повітряний гейзер. Сучасні технології активно залучають до сервісу. Телевізор, душову кабіну та фен для волосся майже завжди присутні у банях. 

Пропонують у Луцьку додаткові послуги. До них входить можливість користування кафе, виклику таксі, замовлення піци. За додаткову оплату можна замовити віники та простирадла. Ще тут можна посмакувати страви української кухні, але замовлення потрібно робити заздалегідь.

Деякі містяни вважають саме лазні ідеальним місцем для проведення вечірок та приватних зустрічей, перегляду трансляцій та спортивних програм. Вартість такого відпочинку залежить від уподобань та сервісів, які обираються відвідувачами. 

More from author

Книги у Холодильниках: унікальна бібліотека у Сирниках

Мешканці Княгининівської громади у селі Сирники здивували усю Волинь та створили унікальну бібліотеку. Основна ідея – популяризація читання серед жителів ОТГ різного віку. Быльше...

Як вибрати бездротові навушники?

Справжньою сенсацією на сучасному ринку стали бездротові навушники, які відразу завоювали шалену популярність серед користувачів. І це не дивно, адже бездротові навушники відрізняються низкою...

Покупка криптовалюти: як вибрати проект для інвестицій

Перед інвестицією в крипту важливо вивчити всі ризики. У блозі найбільшої європейської біржі White blog ви зможете знайти корисну інформацію для аналізу. Важливо розуміти,...
.